Три зозулі з поклоном

Аналіз твору

Три зозулі з поклоном — новела Григора Тютюнника тема якої є складність людських стосунків, виражені через історію не­щасливого кохання.

«Три зозулі з поклоном» аналіз

Автор — Григір Тютюнник

Рік написання: 1976. 
Літературний рід: епос. 
Жанр: новела. 
Тема «Три зозулі з поклоном» : Складність людських стосунків, виражена через історію нещасливого кохання. 
Головна ідея «Три зозулі з поклоном» : Возвеличення любові як найвищої духовної цінності, яка піднімає людину над буденністю, очищає її душу. 
Головні герої: студент, його мати Софія, чоловік Софії — Михайло, поштар дядько Левко, Марфа, чоловік Марфи — Карпо.

Сюжет «Три зозулі з поклоном»

·        Софія розповідає своєму синові історію кохання, пов’язану з його батьком.

·        Марфа Яркова кохає набагато старшого від себе Михайла, в якого є своя сім’я.

·        Страждання Марфи посилюються тим, що живе з чоловіком, якого не любить.

·        Михайла заслано до Сибіру, щомісяця він пише листи своїй дружині Софії.

·        Прихід листів душею відчуває Марфа і щоразу чекає листоношу, який потай дозволяє пригорнути їх до грудей.

·        Софія  знає про цю любов , проте не сердиться, а навпаки, розуміє і співчуває.


Три долі –Марфи, Михайла та Софії – пов’язані тугою і стражданням та освячені любов’ю «всевишньою».

«Три зозулі з поклоном» історія написання


Новела «Три зозулі з поклоном» чи не найглибше з усіх творів віддзеркалює внутрішній світ Григора Тютюнника, його світобачення. Підсвідомо до її написання він прямував усе своє життя. А поштовхом стала незначна подія: у 1976 р. до Ірпінського будинку творчості завітав сліпий бандурист, який виконував народні пісні. Особливо вразила письменника «Летіла зозуля через мою хату…», де йшлося  про нещасливе кохання та вічне, непереборне ніким і нічим страждання людини. Ще не стихли звуки бандури, як Григір схопився з місця й побіг у свою кімнату. Так народилася новела «Три зозулі з поклоном» — одна з найчарівніших перлин української літератури XX ст. Безперечно, в її основі автобіографічні моменти. Образ Михайла асоціюється з батьком письменника, свого часу також репресованого. Навіть ім’я не змінено, хоча про самі репресії в новелі не йдеться: в 70-х рр. ці події замовчувалися, були забороненою темою. А образ оповідача, хлопця-студента, нагадує самого автора.

Мотиви твору «Три зозулі з поклоном»

«Сила кохання», «протистояння влади й людини», «філософія життя», «усепрощення», «романтики й прагматики».

Образи «Три зозулі з поклоном»

Образи: людей: оповідач (Я) — син Михайла й Софії, студент; Михайло — репресований чоловік Софії; Софія — дружина Михайла, мати оповідача; Марфа Яркова — дружина; Карпо Ярков — приземлений чоловік Марфи; дядько Левко — поштар; природи: зозуля; сосна (яку посадив Михайло); предметів і явищ: піджак, лист, сон.

Символічні образи «Три зозулі з поклоном»


«Три зозулі з поклоном» (символ самотності; традиційна народна формула-прохання не любити); сосна, посаджена Михайлом на піску біля дому (символ самотності й водночас для тих, хто любив (син, Марфа, Софія) Михайла, — пам’ять про нього; для односельців — спогад про загублене життя; для самого Михайла — символ рідного дому); піджак (символ радянської бідності); Сибір неісходима (символ-перегук із творами Тараса Шевченка).