Хіба ревуть воли, як ясла повні? аналіз роману


Літературний рід: епос

Жанр «Хіба ревуть воли»: соціально-психологічний роман
Інша назва (авторський підзаголовок): «Пропаща сила»

Тема «Хіба ревуть воли»: зображення життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва, напередодні і під час реформи 1861 року; зображення життя і еволюції Чіпки Варениченка.

Ідея «Хіба ревуть воли»: соціальні умови вмотивовують вчинки героїв роману, штовхають їх на слизьку дорогу.

Головна ідея твору криється в його алегоричній назві: воли – символічний образ уярмленого селянства — не ревли б, якби було що їсти й пити. Автори намагалися показати соціальні умови життя селянства і мотивувати поведінку героїв, розкрити, що ж саме штовхало селян на слизьку дорогу, калічило їх душі, нівечило мораль, спричинило трагедію.
Композиція «Хіба ревуть воли». Роман складається з чотирьох частин, кожна з яких відповідно поділяється на дрібніші розділи. Ці ЗО розділів становлять так звану «зовнішню» композицію твору.
I частина розповідає про дитинство та юність Чіпки.
II частина присвячена сторічній історії села Піски.
III частина знайомить зі складною долею селянина-бунтаря.,
IV частина завершує трагедію Чіпки Варениченка.

Історія написання «Хіба ревуть воли»: нарис «Подорож (подоріжжя) від Полтави до Гадяча»; повість «Чіпка»; роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Прототип Чіпки – Василь Гнидка
Місце дії – село Піски
Час – понад 150 років

Головні герої  «Хіба ревуть воли»: Чіпка, його мати Мотря («найбільш трагічний жіночий образ української літератури»); батько – Іван Варениченко (Хрущ, Хрущов, Притика); Оришка – бабуся Чіпки; Максим Ґудзь, Матня, Лушня, Пацюк – «Пропаща сила»; Явдоха (Явдошка) – дружина Максима; пани Польські; чиновництво – Порох, Чижик; Галя («польова царівна») – дружина Чіпки, Грицько – друг дитинства Чіпки; Христя – дружина Грицька.

Проблематика  «Хіба ревуть воли»:

Людина і суспільство
Батьки і діти
Добро і зло
Народна мораль
Жіноча доля
Кріпацька неволя
«Пропаща сила»
Хабарництво

Комментарии

Отправить комментарий

Популярные сообщения из этого блога

Три зозулі з поклоном

Изображение
Аналіз твору Три зозулі з поклоном — новела Григора Тютюнника тема якої є складність людських стосунків, виражені через історію не­щасливого кохання. «Три зозулі з поклоном» аналіз Автор — Григір Тютюнник Рік написання: 1976.  Літературний рід: епос.  Жанр: новела.  Тема «Три зозулі з поклоном» : Складність людських стосунків, виражена через історію нещасливого кохання.  Головна ідея «Три зозулі з поклоном» : Возвеличення любові як найвищої духовної цінності, яка піднімає людину над буденністю, очищає її душу.  Головні герої: студент, його мати Софія, чоловік Софії — Михайло, поштар дядько Левко, Марфа, чоловік Марфи — Карпо. Сюжет «Три зозулі з поклоном» ·        Софія розповідає своєму синові історію кохання, пов’язану з його батьком. ·        Марфа Яркова кохає набагато старшого від себе Михайла, в якого є своя сім’я. ·        Страждання ...
Далее...

АНАЛІЗ «МАРТИН БОРУЛЯ»

Изображение
АНАЛІЗ «МАРТИН БОРУЛЯ» Автор «Мартин Боруля»: І. Карпенко-Карий Рік написання: 1886 Видання: 1891 р. у журналі «Зоря» Літературний рід «Мартин Боруля»: драма Жанр «Мартин Боруля»: трагікомедія Тема «Мартин Боруля»: зображення нестримного потягу багатих селян дорівнятися у своєму статусі до дворянства. Ідея «Мартин Боруля»: висміювання намагань простої людини вибитися у дворяни, хибно думаючи, що цим можна винищитися над іншими. Головні герої «Мартин Боруля»: заможний селянин Мартин Боруля, його дружина Палажка, їх діти Марися і Степан, друг родини Гервасій Гуляницький, його син Микола, наречений Марисі Націєвський, Красовський (пан, з яким судиться Мартин Боруля), повірений Трандалєв. Проблематика «Мартин Боруля»: Проблема людської гідності Проблема усвідомлення щастя Проблема праці Проблема батьків і дітей Проблема кохання і сімейного щастя У пєсі «Мартин Боруля» наголошує, що гідність людини визначається не її привілейованим станом, а способом життя — чесною...
Далее...

«СЛОВО ПРО ПОХІД ІГОРІВ» АНАЛІЗ

Изображение
«СЛОВО ПРО ПОХІД ІГОРІВ» АНАЛІЗ  «Слово про похід Ігорів» — героїчна поема кінця XII ст, одна з найвідоміших пам’яток давньоруської літератури.  Автор: невідомий український поет з тих часів, можливо лицар, що був у Ігоревій дружині. Літературний рід: ліро-епос. Жанр «Слово про похід Ігорів»: героїчна поема (на думку деяких літературознавців — по­вість, літописна повість). Тема «Слово про похід Ігорів»: зображення невдалого походу новгород-сіверського князя Іго­ря на половців 1185 р. Ідея «Слово про похід Ігорів»: заклик руських князів до єднання для спільної бороть­би проти зовнішніх ворогів. Основна думка: тільки в єдності — сила; «золоте слово» — любов до Батьківщини, збереження її єдності. Головні герої: князі Ігор, Святослав і Всеволод; Ярославна (дружина Ігоря); половці Овлур, Гзак і Кончак. Сюжет «Слово про похід Ігорів» Похід князя Ігоря разом із братом Всеволодом, незважаючи на пророче затемнення сонця (тут також іде детальни...
Далее...